Значення в інших словниках
-
налупити —
налупи́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
налупити —
-луплю, -лупиш; мн. налуплять; док., перех., розм. 1》 Знімаючи шкаралупу, кірку і т. ін., очистити в якій-небудь кількості. 2》 Висидіти (про птахів). || вульг. Народити (про людей). 3》 розм. Сильно побити кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
налупити —
НАЛУПИ́ТИ, луплю́, лу́пиш; мн. налу́плять; док., розм. 1. чого. Знімаючи шкаралупу, кірку і т. ін. з чого-небудь очистити в якійсь кількості. І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин (Біблія. Пер.
Словник української мови у 20 томах
-
налупити —
ВИСИ́ДЖУВАТИ (про птахів — сидячи на яйцях, плодити пташенят), ВИВО́ДИТИ, НАСИ́ДЖУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ЛУПИ́ТИ розм. — Док.: ви́сидіти, ви́вести, насиді́ти, ви́лупити, налупи́ти. Зозуля.. не в'є гнізда, не висиджує писклят (В.
Словник синонімів української мови
-
налупити —
НАЛУПИ́ТИ, луплю́, лу́пиш; мн. налу́плять; док., перех., розм. 1. Знімаючи шкаралупу, кірку і т. ін., очистити в якій-небудь кількості. 2. Висидіти (про птахів); // вульг. Народити (про людей). — Помрете, й сліду по вас не зостанеться.
Словник української мови в 11 томах
-
налупити —
Налупити, -плю́, -пиш гл. Начистить.
Словник української мови Грінченка