Значення в інших словниках
-
небовид —
Небови́д: — небосхил [51]
Словник з творів Івана Франка
-
небовид —
небови́д іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
небовид —
-у, ч., поет. Те саме, що небозвід.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
небовид —
НЕБОВИ́Д, у, ч., поет. Те саме, що небозві́д. За горами на сході ховалося сонце. Воно вже поспішало на запорошений небовид (Л. Первомайський); Їм [пілотам] укорились небовиди, І час, і просторінь, і мла (П. Усенко).
Словник української мови у 20 томах
-
небовид —
НЕ́БО (видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі купола), НЕБЕСА́ мн., поет., НЕБОЗВІ́Д, НЕБОКРА́Й поет., НЕБОСХИ́Л поет., НЕБОВИ́Д поет.; ТВЕРДІ́НЬ книжн., уроч., ТВЕРДЬ книжн., уроч. (перев. з означенням небесна).
Словник синонімів української мови
-
небовид —
НЕБОВИ́Д, у, ч., поет. Те саме, що небозві́д. За горами на сході ховалося сонце. Воно вже поспішало на запорошений небовид (Перв., Невигадане життя, 1958, 77); Їм [пілотам] укорились небовиди, І час, і просторінь, і мла (Ус., Дорогами.., 1951, 81).
Словник української мови в 11 томах