Значення в інших словниках
-
непокірливий —
непокі́рливий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
непокірливий —
НЕПОКІРНИЙ, НОРОВИСТИЙ, натуристий, з норовом; неслухняний.
Словник синонімів Караванського
-
непокірливий —
-а, -е. Те саме, що непокірний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
непокірливий —
НЕПОКІ́РЛИВИЙ, а, е. Схильний до непослуху, непокори. – Я, мамо, примітила, що Герман трохи непокірливий і навіть палкий, сердитий (І. Нечуй-Левицький); // Який виражає непослух, непокору; непокірний.
Словник української мови у 20 томах
-
непокірливий —
НЕПОКІ́РНИЙ (який не хоче підкорятися кому-небудь, слухатися когось); НЕПОКІ́РЛИВИЙ (схильний до непокори); НОРОВИ́СТИЙ розм., НОРОВЛИ́ВИЙ розм. (непокірний і впертий); ПЕРЕКІ́РЛИВИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
непокірливий —
Непокі́рливий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
непокірливий —
НЕПОКІ́РЛИВИЙ, а, е. Те саме, що непокі́рний. — Я, мамо, примітила, що Герман трохи непокірливий і навіть палкий, сердитий (Н.-Лев., III, 1956, 235); Вона отруїла його життя, розлучивши з милою, вона отруїла його цілий вік непокірливою вдачею (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
непокірливий —
Непокірливий, -а, -е Непокорный. Доводилось не один раз не послухати вас і прогнівати непокірливим словом. О. 1862. IV. 10.
Словник української мови Грінченка