Значення в інших словниках
-
неугавний —
неуга́вний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
неугавний —
невгавний, -а, -е. 1》 Який не може заспокоїтися, угамуватися; невгамовний. 2》 Який не припиняється, не затихає тривалий час (про звуки, шум і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
неугавний —
НЕУГА́ВНИЙ, НЕВГА́ВНИЙ, а, е. 1. Який не може заспокоїтися, перестати діяти; невгамовний. Ввечері прибіг Фред. Мов нічого не трапилось – такий же веселий, неугавний (Ю. Збанацький). 2. Який не припиняється, не затихає тривалий час (про звуки, шум і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
-
неугавний —
БЕЗУГА́ВНИЙ (про які-небудь звуки — який не змовкає, не стихає, лунає безперервно), НЕВГАМО́ВНИЙ, НЕВГАВА́ЮЧИЙ, НЕВМОВКА́ЮЧИЙ, НЕВЩУХА́ЮЧИЙ, НЕМО́ВЧНИЙ, НЕСТИХА́ЮЧИЙ, НЕУГА́ВНИЙ (НЕВГА́ВНИЙ), НЕВГОМО́ННИЙ, НЕВГАВУ́ЧИЙ (НЕВГАВУ́ЩИЙ) розм.
Словник синонімів української мови
-
неугавний —
НЕУГА́ВНИЙ, НЕВГА́ВНИЙ, а, е. 1. Який не може заспокоїтися, угамуватися; невгамовний. Ввечері прибіг Фред. Мов нічого не трапилось — такий же веселий, неугавний (Збан., Курил. о-ви, 1963, 88).
Словник української мови в 11 томах