неугавний

неуга́вний

невгавний, -а, -е.

1》 Який не може заспокоїтися, угамуватися; невгамовний.

2》 Який не припиняється, не затихає тривалий час (про звуки, шум і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. неугавний — неуга́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неугавний — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
3. неугавний — НЕУГА́ВНИЙ, НЕВГА́ВНИЙ, а, е. 1. Який не може заспокоїтися, перестати діяти; невгамовний. Ввечері прибіг Фред. Мов нічого не трапилось – такий же веселий, неугавний (Ю. Збанацький). 2. Який не припиняється, не затихає тривалий час (про звуки, шум і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
4. неугавний — БЕЗУГА́ВНИЙ (про які-небудь звуки — який не змовкає, не стихає, лунає безперервно), НЕВГАМО́ВНИЙ, НЕВГАВА́ЮЧИЙ, НЕВМОВКА́ЮЧИЙ, НЕВЩУХА́ЮЧИЙ, НЕМО́ВЧНИЙ, НЕСТИХА́ЮЧИЙ, НЕУГА́ВНИЙ (НЕВГА́ВНИЙ), НЕВГОМО́ННИЙ, НЕВГАВУ́ЧИЙ (НЕВГАВУ́ЩИЙ) розм.  Словник синонімів української мови
5. неугавний — НЕУГА́ВНИЙ, НЕВГА́ВНИЙ, а, е. 1. Який не може заспокоїтися, угамуватися; невгамовний. Ввечері прибіг Фред. Мов нічого не трапилось — такий же веселий, неугавний (Збан., Курил. о-ви, 1963, 88).  Словник української мови в 11 томах