Значення в інших словниках
-
нічого —
ні́чого присудкове слово не доводиться, не випадає незмінювана словникова одиниця нічо́го прислівник ніскільки; жодної речі, факту тощо; непогано — розм. незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
нічого —
1. (про повну відсутність чого-небудь) дірка з (від) бублика, жарт.; ні (ані) гич; дуля з маком, вульг. Взяв з бублика дірку!.. (Нехода, Хто сіє вітер, 1959, с. 157); – Вуйко Степан! – радо скочив з лавки Михайлик. – Цукерки маєте?...
Словник фразеологічних синонімів
-
нІчого —
пр. сл., нема чого, не варто, не треба, не випадає; ЗАЙ. нема що.
Словник синонімів Караванського
-
нічого —
I у знач. присудк. сл., з інфін. Не доводиться, не випадає. || Не варто; не треба; нема чого. Нічого й казати — без сумніву, дійсно, безперечно, насправді. II займ. запереч., з інфін. Уживається для позначення заперечного об'єкта дії або його відсутності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
нічого —
НІЧО́ГО, займ., запереч. 1. Те саме, що ніщо́. Зоя, пораючись вранці у своїй радіорубці й відкриваючи за звичкою вікно, що виходило в степ, не бачила тепер там нічого втішного (О. Гончар). 2. розм. Те саме, що ніскі́льки...
Словник української мови у 20 томах
-
нічого —
З пустого і порожнього нічого не набереш, ані наллєш. Не можна взяти там, де нічого нема. Нічого й не чув, як комар чхнув. Не звернув уваги на другорядну річ.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
нічого —
від (з) ні́чого роби́ти. Через бездіяльність, маючи вільний час. Пейсатий корчмар сидить на порозі своєї корчми і від нічого робити перебирає пальцями (Г.
Фразеологічний словник української мови
-
нічого —
НЕПОГА́НО (досить добре), НІВРО́КУ розм., НІЧО́ГО розм., НІЧОГЕ́НЬКО розм., НЕАБИ́ЯК розм., НЕЗГІ́РШЕ (НЕЗГІ́РШ) розм.; ПРИСТО́ЙНО, ПІДХОДЯ́ЩЕ розм. (у відповідності до певних вимог, умов). — Ви, Ягідко, добре орудуєте веслом? — Непогано (О.
Словник синонімів української мови
-
нічого —
Ні́чого, присл. нічо́го, нічо́му, займ.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
нічого —
НІЧО́ГО, у знач. присудк. сл., з інфін. Не доводиться, не випадає. Людська гідність, — цього в світі капіталістів шукати нічого (Ленін, 31, 1973, 122); [Баклажаненко:] Бачиш, тобі і збиратись нічого, бо ти уже одягнений, тільки другий черевик надінь (Мик.
Словник української мови в 11 томах
-
нічого —
Нічо́го мѣст. Ничего. Нічого не знає. без нічо́го. Ни съ чѣмъ, съ пустыми руками. Пішов без нічого. Грин. III. 167. --------------- Нічого мѣст. Нечего. Нічого робити.
Словник української мови Грінченка