Значення в інших словниках
-
одутлий —
оду́тлий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
одутлий —
ОДУТИЙ, (на виду) ОБРЕЗКЛИЙ, д. задутий; (тілом) товстий, опасистий; (від сну) оспалий; (- губи) розпухлий, напухлий, набряклий.
Словник синонімів Караванського
-
одутлий —
-а, -е. З розпухлим, набряклим обличчям, тілом; брезклий. || Товстий, опасистий. || Збільшений в об'ємі від набрякання, розпухання і т. ін. (про частини тіла).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
одутлий —
див. обрюзглий
Словник чужослів Павло Штепа
-
одутлий —
ОДУ́ТЛИЙ, а, е. З розпухлим, набряклим обличчям, тілом; брезклий. А сам сотник у кожусі, Одутлий, поганий, Коло клуні похожає [походжає] (Т. Шевченко); Одутлий, блідий, стояв він перед лихварем .. і здававсь мало не старою людиною (З.
Словник української мови у 20 томах
-
одутлий —
ОПУ́ХЛИЙ (який опух, у якого з'явилися опухи), ПУ́ХЛИЙ, ЗАПУ́ХЛИЙ, ПОПУ́ХЛИЙ, РОЗПУ́ХЛИЙ, НАПУ́ХЛИЙ, ЗАБРЕ́ЗКЛИЙ, БРЕ́ЗКЛИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ОДУ́ТИЙ рідше, НАБРЕ́ЗКЛИЙ рідше, ОБРЕ́ЗКЛИЙ рідше; ПІДПУ́ХЛИЙ, ПРИПУ́ХЛИЙ (з невеликим опухом).
Словник синонімів української мови
-
одутлий —
ОДУ́ТЛИЙ, а, е. З розпухлим, набряклим обличчям, тілом; брезклий. А сам сотник у кожусі, Одутлий, поганий, Коло клуні похожає (Шевч., II, 1963, 201); Одутлий, блідий, стояв він перед лихварем..
Словник української мови в 11 томах