Значення в інших словниках
-
пахтіти —
пахті́ти 1 дієслово недоконаного виду пахнути розм. пахті́ти 2 дієслово недоконаного виду пахкати рідко
Орфографічний словник української мови
-
пахтіти —
1. ПАХНУТИ; 2. (люлькою) пахкати.
Словник синонімів Караванського
-
пахтіти —
I -тить, недок., розм. 1》 Те саме, що пахнути. || безос. 2》 Відгонити, віддавати чим-небудь. II -хчу, -хтиш, недок., розм., рідко. Те саме, що пахкати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пахтіти —
ПАХТІ́ТИ¹, ти́ть, недок., розм. 1. Те саме, що па́хнути. А Мишенятко під вербою Почуло, що м'ясце пахтить, Та й крадеться поміж травою (Л. Глібов); Весна була як весна: зеленіли дерева, квітли та пахтіли квіти (Остап Вишня); // безос.
Словник української мови у 20 томах
-
пахтіти —
I. ВІДГО́НИТИ чим (мати запах чого-небудь), ВІДДАВА́ТИ, ПАХТІ́ТИ розм., ТХНУ́ТИ розм.; ПРИПАХА́ТИ розм. (про легкий або неприємний запах); ПЕ́РТИ фам. (про сильний неприємний запах).
Словник синонімів української мови
-
пахтіти —
Пахті́ти, пахчу́, пахти́ш, -ти́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пахтіти —
ПАХТІ́ТИ¹, ти́ть, недок., розм. 1. Те саме, що па́хнути. А Мишенятко під вербою Почуло, що м’ясце пахтить, Та й крадеться поміж травою (Гл., Вибр., 1951, 23); Весна була як весна: зеленіли дерева, квітли та пахтіли квіти (Вишня, День..
Словник української мови в 11 томах
-
пахтіти —
Пахтіти, -хчу, -тиш гл. Пахнуть. А мишенятко під вербою почуло, що м'ясце пахтить. Гліб.
Словник української мови Грінченка