Словник синонімів Вусика

поголос

див. звістка; наклеп

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. поголос — (повідомлення про щось) чутка, розм. говір, гомін, поголоска, (негативний) плітка, поговір.  Словник синонімів Полюги
  2. поголос — по́голос іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. поголос — Чутка; плітка, ПОГОВІР; звістка; п! ПЛІТКА.  Словник синонімів Караванського
  4. поголос — -у, ч. Те саме, що поголоска 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поголос — ПО́ГОЛОС, у, ч. Те саме, що поголо́ска 1, 2. Недруги пустили поголос, мовби пастух із сином хотіли перевести племінне стадо... (К.  Словник української мови у 20 томах
  6. поголос — ПЕРЕ́СУ́ДИ мн., розм. (детальне, часто недоброзичливе обговорення чиїхось вчинків, поведінки тощо), РОЗМО́ВИ мн., ПЕРЕГУ́ДИ мн., розм., СУД-ПЕРЕСУ́Д розм., БАЛАЧКИ́ мн., розм., ТО́ЛКИ мн.  Словник синонімів української мови
  7. поголос — ПО́ГОЛОС, у, ч. Те саме, що поголо́ска 1, 2. Недруги пустили поголос, мовби пастух із сином хотіли перевести племінне стадо… (Горд., Дівчина.., 1954, 204); В повітрі літають поголоси, ані правдивості, ані джерела яких не можна дошукатись (Вільде, Повнол.  Словник української мови в 11 томах
  8. поголос — По́голос, -су м. = поголоска. Поголос розійшовся по всій околиці. Єв. Л. IV. 14.  Словник української мови Грінченка