Значення в інших словниках
-
погрюкувати —
погрю́кувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
погрюкувати —
-ую, -уєш, недок. Грюкати не дуже сильно або час від часу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
погрюкувати —
ПОГРЮ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Грюкати не дуже сильно або час від часу. – О лихо-лихо! о додому! додому! о мамо! мамо! – кричав Івась і погрюкував ногами у двері (Панас Мирний); Трамвай, подзвонюючи і погрюкуючи, йшов знайомою лінією (Є. Кравченко).
Словник української мови у 20 томах
-
погрюкувати —
ПОГРЮ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Грюкати не дуже сильно або час від часу. — О лихо-лихо! о додому! додому! о мамо! мамо! — кричав Івась і погрюкував ногами у двері (Мирний, І, 1954, 270); Трамвай, подзвонюючи і погрюкуючи, йшов знайомою лінією (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 19).
Словник української мови в 11 томах
-
погрюкувати —
Погрюкувати, -кую, -єш сов. в. погрю́кати, -каю, -єш, гл. Погромыхивать, грохотать, погремѣть (о громѣ, выстрѣлахъ). Ого, кажуть, орачі, та сей не аби як погрюкує... Певно се копитан гусей так. Сим. 218.
Словник української мови Грінченка