Значення в інших словниках
-
порадниця —
пора́дниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
порадниця —
-і. Жін. до порадник 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
порадниця —
ПОРА́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до пора́дник 1. [Господар:] Чому ти її на розум не навчиш? ти ж мати, ти перша порадниця (Марко Вовчок); Заклопоталися жіночки нещасливою долею безталанної молодиці .. Де не взялися порадниці (Л. Яновська); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
порадниця —
Пора́дниця, -ці, -це! -ниці, -ниць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
порадниця —
ПОРА́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до пора́дник 1. [Господар:] Чому ти її на розум не навчиш? ти ж мати, ти перша порадниця (Вовчок, І, 1955, 16); Заклопоталися жіночки нещасливою долею безталанної молодиці.. Де не взялися порадниці (Л. Янов.
Словник української мови в 11 томах