горілка
Аквавіта (заст.), аквіта, баламутка (з тютюном), бальзам (ірон.), барбосянка, біла, біленька, білогруда, білогрудка, блаженна, блондинка, блювода, бовтанка, бормотуха, бражка, варена, вареная, варенуха, варенушечка, варенушка, варьоха, весела, веселуха, веселушка, винополька, вистоялка, вистояна, вистоянка, відка (у припов. "Звідки ти?" "Я не з відки, а з доброї горілки"), вогненна, вогниста, вогнівка, вогняна, вогняниця, вогнянка, водяра, вонюча, втішниця, гаряча, генделикова (від генделик — буфет), гірка, горівка, горілка-злодійка, горілойка, горілочка, горілочка-дівочка, горілочка-кума; горіляка, гострогляд, грішна, грішниця, дармограи, двійна (міцна), джин (ірон.), домашня (самогон), дурега (випив чарегу дуреги), живиця, живиця-водиця, живиця-дурниця, животкова, журилиха, запеканка, запікана, запіканка, запридух, захмелянка, захмелючка, захмелячка, зело, зіллє, зілля (сіє зілля всяк уживає), злодійка, казенка, каламанка, каламутниця, киндибал (погана горілка), кипуча, кипучка, кирина, кислушка, клята, козак (кислушка), колінвал (на коліна валяє), кріпачка, кусака (з перцем), лавушна, лавушня, ледача, ледащиця, лепетуха, луцига, любительська, марнополька (жарт.), мастило (як могорич), медовуха, медота ("Медота — не відведу від рота"), міцна, мокра, мокруха, монополька, мочануха (приперчена), мочена, настоянка, нежурилиха, нежурниця, нектар (ірон.), окаянна, оковита, оковитка, паленуха, паленка, палінка, палянка, пальонка, пекельна, пекуча, пекучка, первак, первачина, первачок, підпінок (горілка з медом), підступниця, пінна, порадниця, потішниця, преподобниця, причинна, проклята, розрадниця, самогон, самогонка, самограй, сатанівка, свят-водичка, свячена, сивуха, сивушка, синьоцвітна (горить синім вогнем), сірко (хильнув сірка), скажена, скаженівка, скаженюка, смаковита, смердюча, смердючка, сорокаградусна, сороківка, спотикайло, спотикач, стандартна, старка, стоклята, суміш (заправлена тютюном), триклята, трунок, хмелівка, хмільна, хмілянка, цуйка (діал.), чемерівка, чемеруха, чикилдиха, чикилдишка, чиста, чімеруха, чімируха, чмелюга, чмелюка, чмелючка, шабатівка, шалена, шаленівка, шаленюка, шаленючка, шпагатівка, шумівка
Народні назви горілки, що зустрічаються в українській художній літературі: абрикосівка, аґрусівка, айвівка, березівка, бодянівка, буряківка, бурячанка, бурячиха, вишнівка, вишняк, ганусівка (анісівка), горобинівка, деревійка (настояна на дерезі), деренівка (настояна на кизилі), дереняк (т.с.), дулівка, житнівка (самогон із жита), зубрівка, инбирівка, інбирівка, кавунівка, калганівка, калганка, калинівка, картоплянка (самогон з картоплі), кислицівка, кминівка, корінна (настояна на корінні), корінькова (т.с.), лимонна, малинівка, малиняк (т.с.), медівка, мелясівка, морелівка, м'ятна, опішнянська (із слив), перцівка, перчаківка, полинівка, порічківка, рябинівка, сливовиця, слив'янка, смородинівка, стрихнінна, тернівка, тютюнова, шапранівка, шигапинівка, ялівцівка
Фразеологічні синоніми: адамові слізки; біла сатанюка; біла сатанючка; бісівська кров; блаженна вода; блакитний змій; божа роса; бурякова фантазія; високоградусні краплі; гірке зілля; грішна вода; грішні краплі; домашньої закваски; душеспасительні краплі; еліксир з перцем; заправлена горілка (настояна на травах); з буряка; зелений змій; з золотою безкозиркою; зілля для похмілля; з пшениці; з тютюнцем; кляте зілля; людська біда; марки "самжене"; марки "три гички"; молоко з-під скаженої корови; молочко від скаженого бичка; небесна водиця; ота сама; ота, що від кашлю; дта, що в пляшках; ота, що з вогнем; паленуха з димом; прощай, розуме; радісна сорокаградусна; роса перчена; свята водичка; свячена вода; скажене молоко; скляний бог; та сама (любитель тієї самої); трикляте зілля; хмільна вода; хмільна волога; хлібне вино; христова сльоза; цілюща водичка; чортове зілля; чудодійні краплі
Приповідки про горілку: Така добра, як дідова торба. Лучче їдну каплю в рот, як дві на землю. Пішла по животу, як брехня по селу. Пішла, як сучка попід тином. Гірко ковтати, та жалко вертати. Коли б сього добра та ще піввідра. Добра юшка, та мала кружка. Горілка—не дівка, не треба її цілувати. Горілка, як та дівка, кого хоч підведе. Прощай, розуме, як з горілкою зустрівся. Святий понеділку, не сварись на мене, що я п'ю горілку. Горілочка кап, а з кишені хап. Горілочка- наша тіточка. "Хто ти є?" "Оковита." "З чого ти?" "З жита." "Звідки ти?" " 3 неба." "Тебе випити треба."
Словник синонімів української мови Вусика