горілка
горі́лка
I -и, ж.
Міцний алкогольний напій, що є сумішшю спирту, переважно з пшениці, ячменю та ін. зернових, і води у певній пропорції.
II -и, ж., тех.
Пристрій для спалювання газоподібного або рідкого палива; пальник. Газова горілка. Солярова горілка.
Великий тлумачний словник сучасної української мови