порати —
-аю, -аєш, недок., перех. 1》 Виконуючи яку-небудь хатню роботу або займаючись якоюсь господарською справою, давати лад, порядок чому-небудь. || Обробляти землю, посіви, город, збирати польові, городні культури.
Великий тлумачний словник сучасної мови
порати —
ПО́РАТИ, аю, аєш, недок., кого, що. 1. Виконуючи яку-небудь хатню роботу або займаючись якоюсь господарською справою, давати лад, порядок чому-небудь.
Словник української мови у 20 томах
порати —
ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
порати —
По́рати, -раю, -раєш що
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
порати —
ПО́РАТИ, аю, аєш, недок., перех. 1. Виконуючи яку-небудь хатню роботу або займаючись якоюсь господарською справою, давати лад, порядок чому-небудь. Наньмичка [наймичка] піч пора, батрак долівку землею рівня, де повибивалося, а Галочка в’яже квіточки (Кв.
Словник української мови в 11 томах
порати —
Порати, -раю, -єш гл. 1) Обрабатывать (землю), убирать (хлѣбъ). Порати город. Кролев. у. Порали ярину. Г. Барв. 147. 2) Ухаживать (за скотомъ). Пішов порати скотину.
Словник української мови Грінченка