Значення в інших словниках
-
порожньо —
по́рожньо прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
порожньо —
пр., пусто, голо; безлюдно; П. нецікаво, нудно; (в серці) самотньо.
Словник синонімів Караванського
-
порожньо —
присудк. сл. Нічим не заповнено, нічого немає. || Нікого немає; безлюдно. || розм. Про брак грошей, майна в кого-небудь. || перен. Про відчуття самотності або душевної спустошеності. Порожньо на душі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
порожньо —
ПО́РОЖНЬО, пред. Нічим не заповнено, нічого немає. – Скрізь голо, порожньо! Ні на чому очей спинити! Садок тільки що вилазить з землі, а верби в березі над течією ще стримлять, мов позабивані кілки (І.
Словник української мови у 20 томах
-
порожньо —
по́рожньо в голові́ (у ло́бі) в кого і без додатка. 1. Хто-небудь не може думати про щось, зосередитися на чомусь, згадати щось (від перевтоми, душевного спустошення і т. ін.). (Олена (здавлює голову руками):) Що таке? Де я? Мозок висох! ..
Фразеологічний словник української мови
-
порожньо —
По́рожньо, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
порожньо —
ПО́РОЖНЬО, присудк. сл. Нічим не заповнено, нічого немає. — Скрізь голо, порожньо! Ні на чому очей спинити! Садок тільки що вилазить з землі, а верби в березі над течією ще стримлять, мов позабивані кілки (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах