Значення в інших словниках
-
потягати —
потяга́ти 1 дієслово недоконаного виду тягти потроху; сильно бити потяга́ти 2 дієслово доконаного виду тягати якийсь час
Орфографічний словник української мови
-
потягати —
Потяга́ти1. Одержувати, діставати. [Закладено] Мійскі каси задаткові з очевидною цілею від вложених там гроший потягати якнайбільші зиски, на котрі мали б, очевидно, зложити ся самі наші мужики (Б.
Українська літературна мова на Буковині
-
потягати —
I -аю, -аєш і потягувати, -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Тягти, витягати що-небудь потроху або час від часу. 2》 перех. Втягувати, вбирати в себе потроху або час від часу. 3》 неперех. Злегка віяти, помалу поширюватися; повівати. || безос., чим. 4》 перех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
потягати —
ПОТЯГА́ТИ¹, а́ю, а́єш і ПОТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. що. Тягти, витягати що-небудь потроху або час від часу. Ой піду я попід вікна та й попід віконця, Котра дівка потягає тонкі волоконця (з народної пісні)...
Словник української мови у 20 томах
-
потягати —
БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев.
Словник синонімів української мови
-
потягати —
ПОТЯГА́ТИ¹, а́ю, а́єш і ПОТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. перех. Тягти, витягати що-небудь потроху або час від часу. Ой піду я попід вікна та й попід віконця, Котра дівка потягає тонкі волоконця (Коломийки, 1969, 71)...
Словник української мови в 11 томах
-
потягати —
Потягати, -га́ю, -єш сов. в. потягти, -гну, -гнеш, гл. 1) Потягивать, потянуть. Козак сердега люлечку потягає, у кобзу грає-виграває. Мет. 446. 2) Покрывать, покрыть (мѣхъ). Кожух, сукном потягнений. Борз. у. Думаю потягти свою кожушку черкасином. Черниг.
Словник української мови Грінченка