Великий тлумачний словник сучасної мови

потягати

потяга́ти

I -аю, -аєш і потягувати, -ую, -уєш, недок.

1》 перех. Тягти, витягати що-небудь потроху або час від часу.

2》 перех. Втягувати, вбирати в себе потроху або час від часу.

3》 неперех. Злегка віяти, помалу поширюватися; повівати.

|| безос., чим.

4》 перех., розм. Сильно бити.

5》 перех., діал. Приваблювати, манити.

II -аю, -аєш, док., перех. і без додатка.

Тягати якийсь час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. потягати — потяга́ти 1 дієслово недоконаного виду тягти потроху; сильно бити потяга́ти 2 дієслово доконаного виду тягати якийсь час  Орфографічний словник української мови
  2. потягати — Потяга́ти1. Одержувати, діставати. [Закладено] Мійскі каси задаткові з очевидною цілею від вложених там гроший потягати якнайбільші зиски, на котрі мали б, очевидно, зложити ся самі наші мужики (Б.  Українська літературна мова на Буковині
  3. потягати — див. їсти; палити  Словник синонімів Вусика
  4. потягати — ПОТЯГА́ТИ¹, а́ю, а́єш і ПОТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. що. Тягти, витягати що-небудь потроху або час від часу. Ой піду я попід вікна та й попід віконця, Котра дівка потягає тонкі волоконця (з народної пісні)...  Словник української мови у 20 томах
  5. потягати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев.  Словник синонімів української мови
  6. потягати — ПОТЯГА́ТИ¹, а́ю, а́єш і ПОТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. перех. Тягти, витягати що-небудь потроху або час від часу. Ой піду я попід вікна та й попід віконця, Котра дівка потягає тонкі волоконця (Коломийки, 1969, 71)...  Словник української мови в 11 томах
  7. потягати — Потягати, -га́ю, -єш сов. в. потягти, -гну, -гнеш, гл. 1) Потягивать, потянуть. Козак сердега люлечку потягає, у кобзу грає-виграває. Мет. 446. 2) Покрывать, покрыть (мѣхъ). Кожух, сукном потягнений. Борз. у. Думаю потягти свою кожушку черкасином. Черниг.  Словник української мови Грінченка