Значення в інших словниках
-
преподобниця —
преподо́бниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
преподобниця —
-і, ж. 1》 Жін. до преподобник. 2》 Красуня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
преподобниця —
ПРЕПОДО́БНИЦЯ, і, ж., рел. Жін. до преподо́бник. – Ми й без того в цих патріархальних сукнях поставали схожі на якихсь святих преподобниць! (І. Нечуй-Левицький); // ірон.
Словник української мови у 20 томах
-
преподобниця —
ПРЕПОДО́БНИЦЯ, і, ж., рел. Жін. до преподо́бник. — Ми й без того в цих патріархальних сукнях поставали схожі на якихсь святих преподобниць! (Н.-Лев., І, 1956, 196); // ірон.
Словник української мови в 11 томах
-
преподобниця —
Преподо́бниця, -ці ж. 1) Преподобная, праведная, святая. Левиц. І. 287. 2) Красавица. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Ном. № 12546.
Словник української мови Грінченка