Значення в інших словниках
-
прикро —
при́кро прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
прикро —
Присл. до прикрий. || заст. Дуже. || заст. Зовсім, цілком.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прикро —
ПРИ́КРО. Присл. до при́крий. – Бачите, я не смію робити того, що вам прикро, а ви... (Леся Українка); Матросам робилося прикро, що вони й досі стоять без діла в морі, далеко від рідних берегів (В.
Словник української мови у 20 томах
-
прикро —
При́кро, прим.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
прикро —
ПРИ́КРО. Присл. до при́крий. — Бачите, я не смію робити того, що вам прикро, а ви… (Л. Укр., III, 1952, 702); Матросам робилося прикро, що вони й досі стоять без діла в морі, далеко від рідних берегів (Кучер, Чорноморці, 1956, 49)...
Словник української мови в 11 томах
-
прикро —
Прикро нар. 1) Непріятно, горько, обидно. Прикро стало мені. Лохв. у. 2) Тяжело, трудно. Прикро жити мені на світі. Камен. у. Як прикро припаде, то й жиди їдять ту ж яловичину, що й ми. Камен. у. 3) Круто. Прикро закарлючене. 4) Крайне, рѣзко.
Словник української мови Грінченка