Значення в інших словниках
-
пристаркуватий —
приста́ркуватий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
пристаркуватий —
-а, -е, розм. Літній, немолодий. || Власт. літній, немолодій людині. || у сполуч. зі сл. дівчина, парубок і т. ін. Який довго не одружується.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пристаркуватий —
ПРИСТА́РКУВАТИЙ, а, е, розм. Літній, немолодий. Ректор патер Вінцентій був уже пристаркуватий, сивий, але повний на виду, здоровий, плечистий та тілистий чоловік (І.
Словник української мови у 20 томах
-
пристаркуватий —
I. ЛІ́ТНІЙ (середнього віку), НЕМОЛОДИ́Й, В ЛІТА́Х, СТАТЕ́ЧНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ, ПІДТО́ПТАНИЙ розм.; СТАРКУВА́ТИЙ, ПІДСТА́РКУВАТИЙ, ПРИСТА́РКУВАТИЙ, ПО́СТАРИЙ розм.; ПРИ́СТАРИЙ заст., ДОХОДЖА́ЛИЙ діал.
Словник синонімів української мови
-
пристаркуватий —
Приста́ркуватий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пристаркуватий —
ПРИСТА́РКУВАТИЙ, а, е, розм. Літній, немолодий. Ректор патер Вінцентій був уже пристаркуватий, сивий, але повний на виду, здоровий, плечистий та тілистий чоловік (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
пристаркуватий —
Пристаркуватий, -а, -е 1) Пожилой. Якась пристаркувата пані. МВ. І. 24. 2) Старообразный.
Словник української мови Грінченка