пристаркуватий
приста́ркуватий
-а, -е, розм.
Літній, немолодий.
|| Власт. літній, немолодій людині.
|| у сполуч. зі сл. дівчина, парубок і т. ін. Який довго не одружується.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиприста́ркуватий
-а, -е, розм.
Літній, немолодий.
|| Власт. літній, немолодій людині.
|| у сполуч. зі сл. дівчина, парубок і т. ін. Який довго не одружується.
Великий тлумачний словник сучасної української мови