Значення в інших словниках
-
приточувати —
прито́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
приточувати —
-ую, -уєш, недок., приточити, -точу, -точиш, док., перех. 1》 Приєднувати, додавати що-небудь для збільшення чогось. || Подовжувати який-небудь предмет, приєднуючи щось до нього. || Пришивати що-небудь до чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
приточувати —
ПРИТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., що. 1. Приєднувати, додавати що-небудь для збільшення чогось. Ой чий же то двір?! Приточив би свій!...
Словник української мови у 20 томах
-
приточувати —
ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
приточувати —
ПРИТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., перех. 1. Приєднувати, додавати що-небудь для збільшення чогось. Ой чий же то двір?! Приточив би свій! Хорошая дівчинонька, Я ходив би к ній (Укр.. нар.
Словник української мови в 11 томах
-
приточувати —
Приточувати, -чую, -єш сов. в. приточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Прибавлять, прибавить. Варвара ночі увірвала, а дня приточила. Ном. № 504. Приточу і я своє ім'я — нехай буде разом і твоє, і моє. О. 1861. VI. 59. 2) Пришивать, пришить для удлиненія.
Словник української мови Грінченка