причина —
(факт, що спричиняє появу іншого) привід, мотив, підстава, основа.
Словник синонімів Полюги
причина —
причи́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
причина —
ПРИЧИНА – ПРИЧИННІСТЬ Причина. Явище, яке зумовлює або породжує інше явище; підстава, привід для якихось дій, вчинків: причина хвороби, причина поразки, поважна причина, бути причиною. Причинність, -ності, ор. -ністю.
Літературне слововживання
причина —
[приечина] -ние, д. і м. -н'і
Орфоепічний словник української мови
причина —
-и, ж. 1》 Явище, яке обумовлює або породжує інше явище; прот. наслідок. 2》 Підстава, привід для яких-небудь дій, вчинків. || Спонукання, міркування, мотиви, якими викликаються які-небудь вчинки. 3》 заст. Непередбачений випадок, скрутні обставини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
причина —
ПРИЧИ́НА, и, ж. 1. Явище, яке зумовлює або породжує інше явище; протилежне наслідок. Смерті не буде без причини (Номис); Ніколи від страшної катастрофи, що була причиною смерті її мужа і пожару двора, вона не мала спокою (І. Франко); Ярина захворіла.
Словник української мови у 20 томах
причина —
Поняття, яке означає у філософії спричиняючий і передуючий в часі елемент причинно-наслідкового зв'язку явищ і суджень, комплекс умов (необхідних і достатніх) які викликали певне явище; в звичайному розумінні фактор (необхідний чи випадковий)...
Універсальний словник-енциклопедія
причина —
ВИНА́ (причетність кого-небудь до негативного вчинку або злочину), ПРОВИ́НА, ГРІХ, ПРОВИ́ННІСТЬ рідко, ПРО́ГРІХ заст., ПРИЧИ́НА заст. Винуватих не було. Одні скидали вину на других, а ті на інших (М.
Словник синонімів української мови
причина —
Причи́на, -ни; -чи́ни, -чи́н
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
причина —
ПРИЧИ́НА, и, ж. 1. Явище, яке обумовлює або породжує інше явище; протилежне наслідок. Смерті не буде без причини (Номис, 1864, № 8286); Ніколи від страшної катастрофи, що була причиною смерті її мужа і пожару двора, вона не мала спокою (Фр.
Словник української мови в 11 томах
причина —
Причина, -ни ж. 1) Причина. Було б чути се, що земля ходить. — З якої причини? Земля не віз. Ком. І. 24. Хто був причиною розстання мого, щоб мій ввесь смуток упав на нього. Чуб. V. 358. я ж не причиною, що болить, — не виноватъ же. я, что болитъ. Зміев.
Словник української мови Грінченка