радісно

I

бентежно, великодньо, весело, по-святковому, празниково, різдвяно, святково, тьохкотно

II

див. охоче

Значення в інших словниках

1. радісно — ра́дісно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. радісно — Присл. до радісний 1), 2). || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. радісно — РА́ДІСНО. Присл. до ра́дісний 1, 2. – Є, є! – вигукує радісно Оленка, витягаючи гарну рибину (А. Турчинська); Степан Васильович радісно зустрічає парубка. – А я вже думав, що ти зовсім відбився від рук (М.  Словник української мови у 20 томах
4. радісно — ВЕ́СЕЛО (з веселістю, з радістю), РА́ДІСНО. Весело гуторячи, йшов я з громадкою знайомих селян (І. Франко); Красень смаглявий, чорнобривий... а чорні очі весело іскряться (О. Гончар); Радісно защебетали дівчата (М. Стельмах). — Пор. 1. весе́лий.  Словник синонімів української мови
5. радісно — Ра́дісно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. радісно — РА́ДІСНО. Присл. до ра́дісний 1, 2. — Є, є! — вигукує радісно Оленка, витягаючи гарну рибину (Турч., Зорі.., 1950, 363); Степан Васильович радісно зустрічає парубка.  Словник української мови в 11 томах
7. радісно — Радісно нар. Радостно. І весело й любо і радісно. Левиц. І. 25.  Словник української мови Грінченка