нар. Радостно. І весело й любо і радісно. Левиц. І. 25.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
радісно —
ра́дісно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
радісно —
I бентежно, великодньо, весело, по-святковому, празниково, різдвяно, святково, тьохкотно II див. охоче
Словник синонімів Вусика
радісно —
Присл. до радісний 1), 2). || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
радісно —
РА́ДІСНО. Присл. до ра́дісний 1, 2. – Є, є! – вигукує радісно Оленка, витягаючи гарну рибину (А. Турчинська); Степан Васильович радісно зустрічає парубка. – А я вже думав, що ти зовсім відбився від рук (М.
Словник української мови у 20 томах
радісно —
ВЕ́СЕЛО (з веселістю, з радістю), РА́ДІСНО. Весело гуторячи, йшов я з громадкою знайомих селян (І. Франко); Красень смаглявий, чорнобривий... а чорні очі весело іскряться (О. Гончар); Радісно защебетали дівчата (М. Стельмах). — Пор. 1. весе́лий.
Словник синонімів української мови
радісно —
Ра́дісно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
радісно —
РА́ДІСНО. Присл. до ра́дісний 1, 2. — Є, є! — вигукує радісно Оленка, витягаючи гарну рибину (Турч., Зорі.., 1950, 363); Степан Васильович радісно зустрічає парубка.
Словник української мови в 11 томах