Значення в інших словниках
-
ринути —
(раптово потекти — про сльози) покотитися, хлинути, (про несподіваний водяний потік) бухнути, политися, (про дощ) линути.
Словник синонімів Полюги
-
ринути —
ри́нути дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
ринути —
недок. і док., (- води) жбухати, жбухнути, прориватися, прорватися; (- людей) сунути <�посунути> навалою, (- одного) рушити прожогом <�стрілою>; (на кого) кидатися, кинутися, нападати, напасти; (у воду) пірнути, шубовснути...
Словник синонімів Караванського
-
ринути —
-ну, -неш, недок. і док. 1》 Швидко, навально рухатися, сунути навалою в одному напрямку. || на кого. Швидко, разом кидатися, нападати на кого-небудь. || Падати стрімко. || Бурхливо текти, литися (про рідку масу).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ринути —
РИ́НУТИ, ну, неш, недок. і док. 1. Швидко, навально рухатися, сунути навалою в одному напрямку. Через малу годину вийшов знов лікар той з управителем та й на село пішли.
Словник української мови у 20 томах
-
ринути —
II. ВАЛИ́ТИ (іти у великій кількості, натовпом), ВАЛИ́ТИСЯ, СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВАЛУВА́ТИ, ПЛИСТИ́ (ПЛИВТИ́), ПЛИ́НУТИ, ТЕКТИ́, ПОСУВА́ТИ розм.; РИ́НУТИ, ПЕ́РТИ розм., ПЕ́РТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
-
ринути —
Ри́нути, ри́ну, ри́неш; ринь, ри́ньмо, ри́ньте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ринути —
РИ́НУТИ, ну, неш, недок. і док. 1. Швидко, навально рухатися, сунути навалою в одному напрямку. Через малу годину вийшов знов лікар той з управителем та й на село пішли.
Словник української мови в 11 томах
-
ринути —
Ринути, -ну, -неш гл. Сильно течь. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине. Мет. 67. Переносно о людяхъ: валить толпой. До сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають. Мкр. Н. 26.
Словник української мови Грінченка