Значення в інших словниках
-
розколочений —
розколо́чений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
розколочений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розколотити. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм., перен.Який часто і сильно б'ється, колотиться від перенапруження, хвилювання, збудження (про серце).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розколочений —
РОЗКОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розколоти́ти. * Образно. Довкола на самісіньких чубках стрімких скель погойдуються, як в аркановому колі, довжелезні сигли. Погойдуються поволі, ніби змотують розколочений на білі пасма туман (з газ.); // у знач.
Словник української мови у 20 томах
-
розколочений —
РОЗКОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розколоти́ти. *Образно. Довкола на самісіньких чубках стрімких скель погойдуються, як в аркановому колі, довжелезні сигли. Погойдуються поволі, ніби змотують розколочений на білі пасма туман (Літ. Укр., 24.
Словник української мови в 11 томах