Значення в інших словниках
-
розкошланий —
розко́шланий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
розкошланий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розкошлати. 2》 у знач. прикм. З непричесаним, скуйовдженим волоссям.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розкошланий —
РОЗКО́ШЛАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розко́шлати. Аврум раптово підскочив із місця .. Нашвидку, тремтячи, пригладив він розкошланий на голові чуб (С. Васильченко); Його вуса, розкошлані чужою рукою, заворушилися, мов у роздратованого тигра (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
розкошланий —
КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
розкошланий —
РОЗКО́ШЛАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розко́шлати. Аврум раптово підскочив із місця.. Нашвидку, тремтячи, пригладив він розкошланий на голові чуб (Вас., II, 1959, 16); Його вуса, розкошлані чужою рукою, заворушилися, мов у роздратованого тигра (Ю.
Словник української мови в 11 томах