Великий тлумачний словник сучасної мови

розкошланий

розко́шланий

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розкошлати.

2》 у знач. прикм. З непричесаним, скуйовдженим волоссям.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розкошланий — розко́шланий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розкошланий — див. кошлатий  Словник синонімів Вусика
  3. розкошланий — РОЗКО́ШЛАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розко́шлати. Аврум раптово підскочив із місця .. Нашвидку, тремтячи, пригладив він розкошланий на голові чуб (С. Васильченко); Його вуса, розкошлані чужою рукою, заворушилися, мов у роздратованого тигра (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  4. розкошланий — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  5. розкошланий — РОЗКО́ШЛАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розко́шлати. Аврум раптово підскочив із місця.. Нашвидку, тремтячи, пригладив він розкошланий на голові чуб (Вас., II, 1959, 16); Його вуса, розкошлані чужою рукою, заворушилися, мов у роздратованого тигра (Ю.  Словник української мови в 11 томах