Значення в інших словниках
-
розраджувати —
розра́джувати дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
розраджувати —
Потішати, заспокоювати, розважати <�тугу>, заговорювати <�втирати> сльози, солодити душу, розганяти сум, відігрівати серце; (від чого) відраджувати, жм. відраювати; (закоханих) розсуджувати, жм. розраювати.
Словник синонімів Караванського
-
розраджувати —
-ую, -уєш і рідко розраджати, -аю, -аєш, недок., розрадити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Висловлюючи співчуття, заспокоювати, втішати кого-небудь. || Відвертати чиюсь увагу від гнітючих думок, переживань, розважати кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розраджувати —
РОЗРА́ДЖУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗРАДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗРА́ДИТИ, джу, диш, док., кого. 1. Висловлюючи співчуття, заспокоювати, втішати кого-небудь.
Словник української мови у 20 томах
-
розраджувати —
ВІДРА́ДЖУВАТИ (радити не робити чогось задуманого, відмовитися від якогось наміру), РОЗРА́ДЖУВАТИ рідше, ВІДМОВЛЯ́ТИ, ВІДБИВА́ТИ, РОЗРА́ЮВАТИ розм., ВІДРА́ЮВАТИ розм. — Док.: відра́дити, розра́дити, відмо́вити, відби́ти, розра́яти, відра́яти.
Словник синонімів української мови
-
розраджувати —
Розра́джувати, -джую, -джуєш, розраджа́ти, -джа́ю, -джа́єш; розра́дити, -джу, -диш, -дять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розраджувати —
РОЗРА́ДЖУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗРАДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗРА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Висловлюючи співчуття, заспокоювати, втішати кого-небудь. Касіян Скиба, як міг, розраджував Куріпок: «Ваш Стефан живий!» (Чорн., Пісні..
Словник української мови в 11 томах