Значення в інших словниках
-
розрадниця —
розра́дниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
розрадниця —
-і. Жін. до розрадник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розрадниця —
РОЗРА́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до розра́дник. Хіба не приємно мати на старості літ помічницю і розрадницю? (М. Чабанівський); Стало столярові гірко, і Соломка видалась йому єдиною розрадницею... (Є. Гуцало).
Словник української мови у 20 томах
-
розрадниця —
РОЗРА́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до розра́дник. Хіба не приємно мати на старості літ помічницю і розрадницю? (Чаб., Балкан. весна, 1960, 317); Стало столярові гірко, і Соломка видалась йому єдиною розрадницею… (Гуц., З горіха.., 1967, 88).
Словник української мови в 11 томах