Значення в інших словниках
-
розсерджений —
розсе́рджений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
розсерджений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розсердити. 2》 у знач. прикм. Який розсердився, перебуває у стані роздратування, обурення, гніву. || Який виражає роздратування, обурення, гнів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розсерджений —
РОЗСЕ́РДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розсе́рдити. Лукія, розсерджена неохайністю в хаті, зауважує: – Тільки ж не забудьте віника туди прихопити, щоб сміття не заводилось (О. Гончар). 2. у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах
-
розсерджений —
СЕРДИ́ТИЙ (який перебуває в стані гніву, сердиться), ГНІ́ВНИЙ, ЗЛИЙ, ЛИХИ́Й, ГРІ́ЗНИЙ підсил.; РОЗСЕ́РДЖЕНИЙ, РОЗГНІ́ВАНИЙ, НАГНІ́ВАНИЙ розм. (який став сердитим); РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗДРО́ЧЕНИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
розсерджений —
Розсе́рджений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розсерджений —
РОЗСЕ́РДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розсе́рдити. Лукія, розсерджена неохайністю в хаті, зауважує: — Тільки ж не забудьте віника туди прихопити, щоб сміття не заводилось (Гончар, Тронка, 1963, 90). 2. у знач. прикм.
Словник української мови в 11 томах