розсерджений
розсе́рджений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розсердити.
2》 у знач. прикм. Який розсердився, перебуває у стані роздратування, обурення, гніву.
|| Який виражає роздратування, обурення, гнів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови