розтелепа —
розтеле́па іменник чоловічого або жіночого роду, істота фам.
Орфографічний словник української мови
розтелепа —
-и, ч. і ж., фам. Неспритна, неуважна людина; роззява.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розтелепа —
РОЗТЕЛЕ́ПА, и, ч. і ж., фам. Нестримна, неуважна людина; роззява. Він [Наполеон] .. лаяв розтелепу брата за його запізнення, внаслідок чого не вдалося перерізати дорогу Багратіонові (П. Кочура); – Корову ж цієї ночі в якоїсь удовиці вкрали.
Словник української мови у 20 томах
розтелепа —
РОЗЗЯ́ВА ч. і ж., розм. (неуважна людина), РОЗЗЯВЛЯ́КА розм., РОЗТЯ́ПА розм., РОЗТЯПА́КА розм., РОЗТЕЛЕ́ПА фам., ҐА́ВА зневажл., ВОРО́НА зневажл., ШЛАПА́К ч., зневажл., СОЛОПІ́Й ч., розм., РОЗВЕ́ЗА розм. — Ач, роззява!...
Словник синонімів української мови
розтелепа —
РОЗТЕЛЕ́ПА, и, ч. і ж., фам. Нестримна, неуважна людина; роззява. Він [Наполеон].. лаяв розтелепу брата за його запізнення, внаслідок чого не вдалося перерізати дорогу Багратіонові (Кочура, Зол.
Словник української мови в 11 томах