розтелепа

розтеле́па

-и, ч. і ж., фам.

Неспритна, неуважна людина; роззява.

Значення в інших словниках

1. розтелепа — розтеле́па іменник чоловічого або жіночого роду, істота фам.  Орфографічний словник української мови
2. розтелепа — див. вайлуватий; дурний; неуважний  Словник синонімів Вусика
3. розтелепа — РОЗТЕЛЕ́ПА, и, ч. і ж., фам. Нестримна, неуважна людина; роззява. Він [Наполеон] .. лаяв розтелепу брата за його запізнення, внаслідок чого не вдалося перерізати дорогу Багратіонові (П. Кочура); – Корову ж цієї ночі в якоїсь удовиці вкрали.  Словник української мови у 20 томах
4. розтелепа — РОЗЗЯ́ВА ч. і ж., розм. (неуважна людина), РОЗЗЯВЛЯ́КА розм., РОЗТЯ́ПА розм., РОЗТЯПА́КА розм., РОЗТЕЛЕ́ПА фам., ҐА́ВА зневажл., ВОРО́НА зневажл., ШЛАПА́К ч., зневажл., СОЛОПІ́Й ч., розм., РОЗВЕ́ЗА розм. — Ач, роззява!...  Словник синонімів української мови
5. розтелепа — РОЗТЕЛЕ́ПА, и, ч. і ж., фам. Нестримна, неуважна людина; роззява. Він [Наполеон].. лаяв розтелепу брата за його запізнення, внаслідок чого не вдалося перерізати дорогу Багратіонові (Кочура, Зол.  Словник української мови в 11 томах