ротатий —
рота́тий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
ротатий —
-а, -е, розм. 1》 Який має великий рот (у 1 знач.); з великим ротом. 2》 перен. Крикливий, галасливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ротатий —
РОТА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який має великий рот (у 1 знач.); з великим ротом. Коли в полі його зору опиняється розхристано-безтурботний Лукіїн скептик чи ротатий син Осадчого, що ростом вже переганяє батька, ..
Словник української мови у 20 томах
ротатий —
КРИКЛИ́ВИЙ (який часто й багато кричить, схильний до крику), КРИКУ́ЧИЙ розм., РОТА́ТИЙ розм.; ГОРЛА́СТИЙ (ГОРЛА́ТИЙ) розм. (який дуже голосно говорить, кричить); ВЕРЕСКЛИ́ВИЙ (який верещить). Над полем кружляло крикливе гайвороння (І. Цюпа); Софія..
Словник синонімів української мови
ротатий —
РОТА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який має великий рот (у 1 знач.); з великим ротом. Коли в полі його зору опиняється розхристано-безтурботний Лукіїн скептик чи ротатий син Осадчого, що ростом вже переганяє батька,..
Словник української мови в 11 томах
ротатий —
Ротатий, -а, -е 1) Имѣющій большой ротъ. 2) Крикливый. Ото ротата — на все село. Ном. № 12983.
Словник української мови Грінченка