Значення в інших словниках
-
скарлючений —
скарлю́чений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
скарлючений —
-а, -е. 1》 розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до скарлючити 1). 2》 у знач. прикм. Який зігнувся, зіщулився; скорчений. || Який неприродно викривився (про руки, пальці і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
скарлючений —
СКАРЛЮ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. розм. Дієпр. пас. до скарлю́чити 1. На скелях росли низенькі корячкуваті сосни, скарлючені бурями (О. Донченко). 2. у знач. прикм. Який зігнувся, зіщулився; скорчений. Його погляд упав на скарлючену постать Таранушки (А.
Словник української мови у 20 томах
-
скарлючений —
Скарлю́чений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
скарлючений —
СКАРЛЮ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. розм. Дієпр. пас. мин. ч. до скарлю́чити 1. На скелях росли низенькі корячкуваті сосни, скарлючені бурями (Донч., III, 1956, 234). 2. у знач. прикм. Який зігнувся, зіщулився; скорчений.
Словник української мови в 11 томах