Значення в інших словниках
-
старуватий —
старува́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
старуватий —
СТАРУВА́ТИЙ, а, е. Який має ознаки старої людини, не зовсім старий (у 1, 3 знач.). Просто проти дверей на низенькому стільчикові сиділа Василина Лойко, старувата жінка з брезклим обличчям (С. Добровольський); Покрівля .. старувата, злягла, зеленим мохом узялася на північному причілку (І. Цюпа).
Словник української мови у 20 томах
-
старуватий —
-а, -е. Який має ознаки старої людини, не зовсім старий (у 1, 3 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
старуватий —
СТАРУВА́ТИЙ, а, е. Який має ознаки старої людини, не зовсім старий (у 1, 3 знач.). Просто проти дверей на низенькому стільчикові сиділа Василина Лойко, старувата жінка з брезклим обличчям (Добр., Тече річка.., 1961, 42); Покрівля..
Словник української мови в 11 томах
-
старуватий —
Старуватий, -а, -е Довольно старый человѣкъ. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка