старуватий

Значення в інших словниках

1. старуватий — старува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
2. старуватий — СТАРУВА́ТИЙ, а, е. Який має ознаки старої людини, не зовсім старий (у 1, 3 знач.). Просто проти дверей на низенькому стільчикові сиділа Василина Лойко, старувата жінка з брезклим обличчям (С. Добровольський); Покрівля .. старувата, злягла, зеленим мохом узялася на північному причілку (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
3. старуватий — -а, -е. Який має ознаки старої людини, не зовсім старий (у 1, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. старуватий — СТАРУВА́ТИЙ, а, е. Який має ознаки старої людини, не зовсім старий (у 1, 3 знач.). Просто проти дверей на низенькому стільчикові сиділа Василина Лойко, старувата жінка з брезклим обличчям (Добр., Тече річка.., 1961, 42); Покрівля.. Словник української мови в 11 томах
5. старуватий — Старуватий, -а, -е Довольно старый человѣкъ. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка