1. Великий тлумачний словник сучасної мови

старуватий

старува́тий

-а, -е.

Який має ознаки старої людини, не зовсім старий (у 1, 3 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старуватий — старува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. старуватий — див. підстаркуватий Словник синонімів Вусика
  3. старуватий — СТАРУВА́ТИЙ, а, е. Який має ознаки старої людини, не зовсім старий (у 1, 3 знач.). Просто проти дверей на низенькому стільчикові сиділа Василина Лойко, старувата жінка з брезклим обличчям (С. Добровольський); Покрівля .. старувата, злягла, зеленим мохом узялася на північному причілку (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
  4. старуватий — СТАРУВА́ТИЙ, а, е. Який має ознаки старої людини, не зовсім старий (у 1, 3 знач.). Просто проти дверей на низенькому стільчикові сиділа Василина Лойко, старувата жінка з брезклим обличчям (Добр., Тече річка.., 1961, 42); Покрівля.. Словник української мови в 11 томах
  5. старуватий — Старуватий, -а, -е Довольно старый человѣкъ. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка