Значення в інших словниках
-
строчити —
строчи́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
строчити —
(суцільним швом) шити; (кулями) стріляти <�раз-у-раз>; (клявзи) писати.
Словник синонімів Караванського
-
строчити —
1. див. говорити 2. це шити
Словник чужослів Павло Штепа
-
строчити —
СТРОЧИ́ТИ, строчу́, стро́чиш, недок. 1. що. Шити суцільним швом, перев. на швацькій машині. Хазяїн шиє, якусь полу від кожуха строчить, хазяйка вишива кругленьку квітку на очіпку шовком, – сидять коло столу обоє (Марко Вовчок); – На науку, правда...
Словник української мови у 20 томах
-
строчити —
Чу, -чиш, недок. Давати оральне сексуальне задоволення. ◇ Строчити мінет — робити мінет чоловіку. Строчити пілотку — робити кунілінгус. Я відчиняю двері, а він на всю пілотку строчить!
Словник сучасного українського сленгу
-
строчити —
строчу, строчиш, недок. 1》 перех. Шити суцільним швом, перев. на швацькій машині. 2》 неперех., перен. Робити часті, безперервні, один за одним постріли. 3》 перех., перен. Швидко писати. || ірон. Писати що-небудь. || неперех. Швидко, безупинно говорити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
строчити —
ПИСА́ТИ (графічно передавати на чомусь слова, текст тощо); КРЕ́СЛИТИ, НАКРЕ́СЛЮВАТИ (перев. друкованими літерами); ВИПИ́СУВАТИ (старанно); ВИВО́ДИТИ (перев. із сл.
Словник синонімів української мови
-
строчити —
СТРОЧИ́ТИ, строчу́, стро́чиш, недок. 1. перех. Шити суцільним швом, перев. на швацькій машині. Хазяїн шиє, якусь полу від кожуха строчить, хазяйка вишива кругленьку квітку на очіпку шовком, — сидять коло столу обоє (Вовчок, І, 1955, 297); — На науку...
Словник української мови в 11 томах
-
строчити —
Строчи́ти, -чу́, -чиш гл. Строчить (въ шитьѣ).
Словник української мови Грінченка