струмок —
[струмок] -мка, м. (ў) -мку, мн. -мки, -мк'іў
Орфоепічний словник української мови
струмок —
СТРУМО́К, мка́, ч. 1. Невеликий потік, утворений з снігових, дощових вод або з підземних вод, що вийшли на поверхню. Край села .. біг поміж волоських горіхів струмок (М.
Словник української мови у 20 томах
струмок —
-мка, ч. 1》 Невеликий потік, утворений зі снігових, дощових або підземних вод, що вийшли на поверхню. 2》 Взагалі вузький потік якої-небудь рідини. || Вузький потік або неширока смужка повітря, світла і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
струмок —
ПОТІ́К (ПОТЬО́К рідко) (маса води, що стрімко тече в якомусь напрямі), ПЛИН, ПЛАВ, ЛА́ВА, ТОК, ПАТЬО́КИ (ПОТЬО́КИ) розм., ШИ́ПІТ діал.; БУРЧА́К (дзюркотливий); РІВЧА́К (утворений з дощових, снігових або підземних вод).
Словник синонімів української мови
струмок —
Струмо́к, -мка́, у -мку́; -мки́, -мкі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
струмок —
СТРУМО́К, мка́, ч. 1. Невеликий потік, утворений з снігових, дощових вод або з підземних вод, що вийшли на поверхню. Край села.. біг поміж волоських горіхів струмок (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах