Значення в інших словниках
-
сіянець —
сі́янець іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
сіянець —
-нця, ч. 1》 Молода рослина, вирощена з насіння. || Те саме, що сіянка 1). 2》 розм. Уживається як прикладка до сл. дощ, позначаючи його густоту, рясність.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сіянець —
СІ́ЯНЕЦЬ, нця, ч. 1. Молода рослина, вирощена з насіння. Сіянці вирощують у спеціальних лісових розсадниках до одно- або дворічного віку (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
сіянець —
СІ́ЯНЕЦЬ, нця, ч. 1. Молода рослина, вирощена з насіння. Сіянці вирощують у спеціальних лісових розсадниках до одно— або дворічного віку (Механ. і електриф..
Словник української мови в 11 томах
-
сіянець —
Сіянець, -нця м. Посѣянное растеніе. Сіянець повитикався з грядки густо, як щіть. Левиц. І. 28.
Словник української мови Грінченка