сіянець

Сіянець, -нця

м. Посѣянное растеніе. Сіянець повитикався з грядки густо, як щіть. Левиц. І. 28.

Значення в інших словниках

1. сіянець — сі́янець іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сіянець — див. саджанець  Словник синонімів Вусика
3. сіянець — -нця, ч. 1》 Молода рослина, вирощена з насіння. || Те саме, що сіянка 1). 2》 розм. Уживається як прикладка до сл. дощ, позначаючи його густоту, рясність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сіянець — СІ́ЯНЕЦЬ, нця, ч. 1. Молода рослина, вирощена з насіння. Сіянці вирощують у спеціальних лісових розсадниках до одно- або дворічного віку (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. сіянець — СІ́ЯНЕЦЬ, нця, ч. 1. Молода рослина, вирощена з насіння. Сіянці вирощують у спеціальних лісових розсадниках до одно— або дворічного віку (Механ. і електриф..  Словник української мови в 11 томах