Значення в інших словниках
-
тарпан —
тарпа́н іменник чоловічого роду, істота дикий кінь іст.
Орфографічний словник української мови
-
тарпан —
ТАРПА́Н, ТЕРПА́Н, а, ч. Дикий кінь. Близько ста років тому на півночі України в степах були дикі коні – тарпани (з навч. літ.); – Ще за моєї пам'яті сайгаки, тарпани в степах водились (О. Гончар); * У порівн. – Ого-го-го, дуже ж ти гоноровита!...
Словник української мови у 20 томах
-
тарпан —
-а, ч. Вимерлий дикий кінь, предок свійського коня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тарпан —
тарпа́н (тюрк.) дикий кінь. До 16 – 19 ст. Т. був досить поширений у Степу й Лісостепу Європи. Предок свійського коня.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
тарпан —
Вимерлий вид ссавців ряду непарнокопитних, один із предків сучасного домашнього коня; вис. у холці бл. 1,3 м; винищений у 2-ій полов. XIX ст.
Універсальний словник-енциклопедія
-
тарпан —
КІНЬ (велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів), КОНЯ́КА розм., КОМО́НЬ заст.; КОНИ́СЬКО розм. (заморений, слабосилий); ШКА́ПА, ШКАПИ́НА розм., КОНИ́НА розм., КОНЯЧИ́НА розм., ПАТИ́КА зневажл., ШКІ́НЬКА діал.
Словник синонімів української мови
-
тарпан —
ТАРПА́Н, а, ч. Дикий кінь. Близько ста років тому на півночі України в степах були дикі коні — тарпани (Зоол., 1957, 187); — Ще за моєї пам’яті сайгаки, тарпани в степах водились (Гончар, І, 1959, 29); *У порівн. — Ого-го-го, дуже ж ти гоноровита!...
Словник української мови в 11 томах
-
тарпан —
Тарпан, -на м. Дикій конь. Екатер. у. Херс. г. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка