Значення в інших словниках
-
твердоголовий —
твердоголо́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
твердоголовий —
ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ, а, е, розм. 1. Розумово обмежений, дурний. Твердоголова людина; // Відсталий, консервативний. 2. у знач. ім. твердоголо́ві, вих, мн. Про консерваторів.
Словник української мови у 20 томах
-
твердоголовий —
-а, -е, розм. 1》 Розумово обмежений, дурний. Твердоголова людина. || Відсталий, занадто консервативний. 2》 у знач. ім. твердоголові, -вих, мн. Про крайніх консерваторів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
твердоголовий —
ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙ розм., ПУСТОГОЛО́ВИЙ розм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ розм., ТУПОГОЛО́ВИЙ розм., ДУБОГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗМО́ЗКИЙ розм., ДУРНОЛО́БИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
твердоголовий —
ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ, а, е, розм. 1. Розумове обмежений, дурний. Твердоголова людина; // Відсталий, консервативний. 2. у знач. ім. твердоголо́ві, вих, мн. Про консерваторів.
Словник української мови в 11 томах