Значення в інших словниках
-
туркати —
ту́ркати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
туркати —
ТУ́РКАТИ, аю, аєш і ТУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. Видавати своєрідні переливчасті звуки (про голуба, горлицю); воркувати. Голуби туркають.., мабуть, на даху (Н. Рибак); Ранкова іде від ставка прохолода, І туркає горлиця десь лісова (І.
Словник української мови у 20 томах
-
туркати —
-аю, -аєш і турчати, -чу, -чиш, недок. 1》 Видавати своєрідні переливчасті звуки (про голуба, горлицю); воркувати. 2》 перен., розм. Говорити, повторювати те саме.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
туркати —
ВОРКУВА́ТИ (про голубів, горлиць — видавати своєрідні переливчасті звуки), ВОРКОТА́ТИ (ВОРКОТІ́ТИ), ТУ́РКАТИ, ТУРКОТІ́ТИ, ТУРЧА́ТИ, БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ), ГУРКОТА́ТИ (ГУРКОТІ́ТИ), ГУСТИ́. Воркувала Горлиця у садку, У куточку тихенькому, на бузку (Л.
Словник синонімів української мови
-
туркати —
ТУ́РКАТИ, аю, аєш і ТУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. Видавати своєрідні переливчасті звуки (про голуба, горлицю); воркувати. Голуби туркають .., мабуть, на даху (Рибак, Помилка.., 1956, 229); Ранкова іде від ставка прохолода, І туркає горлиця десь лісова...
Словник української мови в 11 томах
-
туркати —
Туркати, -каю, -єш гл. 1) О горленкѣ: ворковать. Шейк. 2) Твердить не переставая, говорить не переставая все о томъ же. О. 1862. VI, 61. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене.
Словник української мови Грінченка