Значення в інших словниках
-
тьмавий —
тьма́вий прикметник рідко
Орфографічний словник української мови
-
тьмавий —
ТЬМА́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що тьмя́ний. Мовчки пробиралася ловецька дружина .. у тьмавій гущавині (І. Франко); За деревами виднілася крита машина бригадної рації, над нею коливалася, поблискуючи тьмавим металом, тонка хворостинка антени (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
тьмавий —
-а, -е, рідко. Те саме, що тьмяний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тьмавий —
МА́ТОВИЙ (позбавлений блиску, глянцю), ТЬМЯ́НИЙ, ТЬМА́ВИЙ, ПОМЕ́РКЛИЙ, ПОМЕ́РХЛИЙ (який утратив блиск). Лак від дихання ставав на короткий час матовим (О. Ільченко); Відчував себе втомленим і розбитим. Тому його гарна зовнішність..
Словник синонімів української мови
-
тьмавий —
ТЬМА́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що тьмя́ний. Мовчки пробиралася ловецька дружина.. у тьмавій гущавині (Фр., VI, 1951, 11); За деревами виднілася крита машина бригадної рації, над нею коливалася, поблискуючи тьмавим металом, тонка хворостинка антени (Перв.
Словник української мови в 11 томах
-
тьмавий —
Тьмавий, тьмяний, -а, -е 1) Тусклый. Тьмане скло. 2) Болѣзненный, блѣдный. У Петербурсі, кажуть, тьманий народ; чи то воно край такті? Лебед. у.
Словник української мови Грінченка