Значення в інших словниках
-
херувимчик —
херуви́мчик іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
херувимчик —
ХЕРУВИ́МЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до херуви́м 1. * У порівн. Тільки її русява головка з кучерями та з білими, як сніг, одслоненими плечима, здавалось, літала по небі, як той двокрилий херувимчик (І. Нечуй-Левицький); // перен.
Словник української мови у 20 томах
-
херувимчик —
-а, ч. Зменш.-пестл. до херувим 1). || перен., заст. Дівчина або хлопець, які відзначаються вродою, ніжністю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
херувимчик —
ХЕРУВИ́МЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до херуви́м 1. *У порівн. Тільки її русява головка з кучерями та з білими, як сніг, одслоненими плечима, здавалось, літала по небі, як той двокрилий херувимчик (Н.-Лев., І, 1956, 196); // перен., заст.
Словник української мови в 11 томах
-
херувимчик —
Херувим, -ма м. Херувимъ. К. МХ. 28. Митра на голові херувимом дана. Чуб. І. 179. ум. херувимчик. Двокрилий херувимчик. Левиц. І. 286.
Словник української мови Грінченка