Значення в інших словниках
-
херувим —
херуви́м іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
херувим —
ХЕРУВИ́М, а, ч. 1. У біблійній символіці – надприродна шестикрила істота з очима на всьому тілі; у християнському віросповіданні – ангел вищого чину. В ту пору із неба Веселі й гучні Святих херувимів Летіли пісні (Я.
Словник української мови у 20 томах
-
херувим —
-а, ч. 1》 У біблійній символіці – надприродна шестикрила істота з очима на всьому тілі; у християнському віросповіданні – ангел вищого чину. || Зображення цього ангела в образі вродливого юнака, дитини або дитячої голівки з крилами. 2》 перев. мн. Церковна пісня, яка починається цим словом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
херувим —
Херуви́м, -ма, -му
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
херувим —
ХЕРУВИ́М, а, ч. 1. У біблійній символіці — надприродна шестикрила істота з очима на всьому тілі; у християнському віросповіданні — ангел вищого чину. В ту пору із неба Веселі й гучні Святих херувимів Летіли пісні (Щог., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
херувим —
Зображення дитячої голівки з крилами, що у християнських храмах символізувало силу небесну.
Архітектура і монументальне мистецтво